- загрібна
- —————————————————————————————загрібна́іменник жіночого роду, істотавеслувальниця, яка веслує першою від кормиспорт.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
загрібний — а/, е/, спец. Признач. для загрібання. Загрібне весло. Загрібний гвинт. || у знач. ім. загрібни/й, но/го, ч.; загрібна/, но/ї, ж. Людина, яка веслує першою від корми, спрямовуючи рух човна … Український тлумачний словник
загреба — и, розм., заст. 1) ж.Місце заховання, загрібання чого небудь. 2) ж. Корж, випечений у жару. 3) ч. і ж. Жадібна людина … Український тлумачний словник
смітний — а/, е/, розм. 1) Стос. до сміття. Смітна купа. 2) Який, ростучи у великій кількості, засмічує, глушить культурні рослини, посіви. •• Смітна/ ри/ба дрібна малоцінна риба. Смітні/ ку/ри родина птахів ряду куроподібних; яйця не насиджують, а… … Український тлумачний словник